О чем писала «Ворошиловградская правда» 60 лет назад?
17 декабря
21 декабря: «Сегодня трудящиеся Советского Союза и всего мира торжественно отмечают 70-летия гениального вождя и учителя, величайшего человека современности Иосифа Виссарионовича Сталина. Пусть живет и здравствует долгие, долгие годы на радость всему трудовому человечеству великий вождь, учитель и друг товарищ Сталин! Под мудрым водительством великого Сталина – вперед к Коммунизму»
Про що писав «Прапор Перемоги» 40 років тому?
21 грудня 1969: «Мов дим, мов ранковий туман…Саме так: «мов дим, мов ранковий туман», зникли гроші та матеріальні цінності в Луганському будівельно-монтажному управлінні №10 тресту «Укргазкомунбуд».
У липні цього року з управління звільнився за власним бажанням виконроб газобалонної служби Н.А. Алексєєв. Начальник управління О. О. Єкимов і головний інженер В.А. Кащеєв відпустили його, навіть не поцікавившись, чому виникло таке «власне бажання». А згодом з'ясувалося, що за Алексєєвим ліпиться 175 газових плит, 256 газових побутових балонів, 183 редуктори та інше устаткування — всього на 12.977 карбованців. Немов випарувалися вони».
Про що писав «Молодогвардієць» 20 років тому?
19 грудня: «Це ж не у монастирі. Пишуть вам учениці 10 класу. Ми стурбовані одним питанням, яке стосується нас особисто. Річ у тому, що у нас у школі несподівано (ніколи раніше не проводились) вирішили провести міні - збори серед дівчат старших класів «Про поведінку дівчини».
Коли ми їхали школою до цирку, то зайшовши до автобуса (шкільного), побачили, що немає місць, і нас хлопці «взяли на руки», тобто ми сіли їм на коліна... Це перетворилось для нашого завуча у справжню «НП», і на зборах з такого приводу за цей вчинок нас назвали «легковажними, вульгарними» дівчатами! Особисто нас це дуже образило! Невже це так страшно — сісти на коліна хлопцеві? Невже це легковажність і вульгарність? Чому у нашій школі це сприймається так дико? Ми особисто ,не розуміємо. Можливо, ви теж маєте подібну думку?»
«Стирати «Білі плями». Унікальну конференцію скликав Кіровський обком ВЛКСМ під егідою Радянської асоціації молодих істориків. Необхідність її, однак, визріла давно Документи періоду культу особи часто або взагалі замовчують окремі факти, або перекручують їх невпізнанно. Вихід — у зверненні до пам'яті народної.
У якому документі, наприклад, знайдеш подібну картину: «Мати зарізала дочку, відрізала голову й інше зварила і з'їла» (Саратовська область, Новоборівський район, с. Грем'ячка). Або ще один факт, від якого холоне душа: «Тітка Марфа померла. Два тижні лежала, не могли прибрати. Коли стали підіймати, З-ПІД шалі вискочили два пацюки: груди від'їли») (Катерининський район тієї ж області, м. Прудове). Це — уривки з доповіді В. В. Кондрашова аспіранта Інституту історії СРСР АН СРСР.
В. Снегирьов, студент історичного факультету Ворошиловградського педінституту, учасник конференції».
21 грудня : «Звітна доповідь на XXV обласній комсомольській конференції. Сьогодні ясно й те, що «на-гора», як говорять, у цій важливій справі можна було дати значно більше, І, перш за все, у реалізації потенційних можливостей «Молодогвардійця». На пальцях можна перерахувати критичні публікації, які розповідають про роботу державних і громадських організацій по розв'язанню наболілих молодіжних проблем. Протягом трьох років її тираж скоротився утричі. Це дуже тривожний симптом. У такій ситуації обком комсомолу не виявив щирої зацікавленості у справах газети. Тривалий час члени бюро, редактор газети О. Панков., секретар обкому В. Пристюк виношували плани «реорганізації газети». Але їм так і не судилось здійснитись».
«На роботу – своїм трамваєм. Розповідають, що коли перший агітаційний трамвай з великими яскравими написами «МЖК: беріть участь у русі» пішов по десятому маршруту, який пролягає по вулиці Оборонній, дехто з емжеківців аж вибігав на дорогу подивитись.
Щоб мати МЖК своє трамвайне депо — до цього ще далеко, хоча такої можливості виключати і не треба, А от взяти шефство над роботою громадського транспорту — це нам уже під силу. Таке шефство і було організоване».