В Луганську знов не трапилось нічого,
Не сталося, авжеж, не відбулось –
Похмурий день приморено прочовгав,
Не стрівши анізвідки нікогось;
Нічимось не здивований ніякось,
Ніскільки не обурений нічим:
Ні кількість не побільшилась,
Ні якість
Не підросла,
Хоч добрий був почин…
Авжеж, воно ж, звичайно ж, і хотілось,
І праглося, та чомусь не збулось,
Здалося зайвим, тож перекортілось,
Переднювалось і перемоглось.
Бреде кудись країна Україна,
А ми на місці твердо стоїмо,
Жуєм банан – дарунок бабуїна,
І кока-колу з присмаком п’ємо;
Торгуємо-боргуємо на розі
Проспекту, що нікуди не веде…
Кривавиться калина на морозі
І гавкають собаки де-не-де.