Библиотекарь

О чем писала «Луганская правда» 88 лет назад?

29 марта 1921 г.: «Из смрадной могилы прошлого, где лежал наглухо заколоченный гроб старого царско-помещичьего, поповского строя, начинают вылезать мертвецы и суеверия. Эти остатки прежней пакости не только продолжают ходить по улицам как обожравшиеся боровы, но вылазят из своих нор и принялись за старые пакости — за науку одурачивать трудящихся.

Рабочим и крестьянам Луганского уезда необходимо расспросить рабочего Гартмановского завода Антона Штанько, бывшего председателя комиссии о «святых» мощах. «В присутствии врачей, духовенства в Воронеже вскрывают мощи С.Радонежского или Тихона Задонского, точно не помню. Там нашли в «нетленных» мощах тряпки, вату, опилки, женские шпильки, лифчик, чулки и прочая. Вот что целовали одураченные верующие»».

О чем писала «Ворошиловградская правда» 60 лет назад?

26 марта 1949 г.: «Коллектив Троицкого маслозавода № 9, борясь за досрочное выполнение годового плана, из месяца в месяц наращивает объем производства и улучшает качество продукции. Образцы стахановского труда показывают рабочие тт. Киселев, Панченко, Колесник, Яценко и Лобкова».

27 марта: «После контузии на фронте у меня притупился слух. Не так давно я обратился в облсобес с запросом, смогу ли я приобрести слуховой аппарат. Мне любезно ответили: «Приезжайте». Признаться, я был тронут. Но увы! Радость моя омрачилась. В облсобесе инспектор по протезам тов. Тузиков заявил: «Батареек к слуховому аппарату нет. Их вы можете купить в магазине или на рынке.» Я обошел ряд магазинов, но безуспешно. Вынужден был вернуться домой ни с чем. В. Дегтярев. (из письма в редакцию)».

Про що писав «Прапор Перемоги» 40 років тому?

25 березня 1969 р.: «Щоб цвіли троянди. Луганськ плодорозсадницький радгосп – цю адресу добре знають любителі троянд не тільки на Україні, але й в багатьох інших республіках країни. Вирощені колективом господарства квіти прикрашають площі й вулиці Москви, Ленінграда, полум’яніють у санаторіях Криму, Кавказу. Минулого року радгосп продав різним господарствам організаціям, підприємствам близько 266 тисяч штук саджанців троянд. Було одержано 267 тисяч карбованців прибутку».

26 березня: «Погода. Сьогодні по області передбачається температура 2-7 в Луганську 4-6 градусів тепла».

30 березня: «Украв… паровоз. Який росіянин не любить швидкої їзди! Ці гоголівські слова пригадалися електрослюсареві шахти №10 ім. Артема тресту «Комунарськвугілля» Вікторові Кравченку, коли він побачив паровоз, що стояв на екіпірувальній колії. І п’яний бешкетник, скориставшись тимчасовою відсутністю бригади, вліз у кабіну локомотива, включив механізм управління – і поїхав. Лише завдяки енергійним діям кондуктора І.С. Кобелецького, який опинився поблизу і, скочивши на ходу в кабіну, вирвав з рук хулігана важелі управління паровозом, була відвернена аварія.

Народний суд по заслузі оцінив «пустощі» Кравченка. Його засуджено до 1 року позбавлення волі. Ось так! На в свої сани не сідай! (А. Бернадський, підполковник міліції)».

Про що писав «Молодогвардієць» 20 років тому?

25 березня 1989 р.: «Слово – виборцю. Ольга Велика, кухар Ворошиловградського об’єднання шкільного харчування: «Трохи прикро, що завтра, коли мені належить уперше в житті взяти участь у виборах, я не зможу разом з ровесниками прийти вранці на виборчу дільницю. Прийти тоді, коли всі посміхаються одне одному, коли грає музика, і молодих виборців вітають з першими у житті виборами. Мені доведеться голосувати увечері.

Є професії, для яких не існує поняття «свято». На вихідні не зупиниш ні атомного реактора, ні звичайного трамвая. У мене професія не гучна – кухар, але їсти люди хочуть щодня»».

«Виставочний зал обласного центру експонує роботи найстарішого фотожурналіста Ворошиловградщини Л. Й. Шлапоберського. Виставка – данина самовідданій 55-річній праці газетаря – ветерана, котрому виповнилося вже вісімдесят».

1 квітня: «Погода і ми. Температура вночі 0-3 градуси тепла. Температура вдень від 6 до 10 градусів тепла».

Подшивки листала Анна Маркевич.