МЛИНЦІ — обрядова страва. Основна символіка млинців пов'язана з уявленням про смерть і потойбічний світ: млинці присвячували померлим, символічно годували ними душі предків, клали у домовину з покійником і т. ін. Посередником між дійсним і потойбічним світами виступали особи, які прийшли «ззовні»: старці, мандрівники, колядники, яким і роздавали млинці. Млинці призначалися також судженому, першому, хто зустрінеться, пастухові, худобі, Христу, св. Василю, чучелу Масляниці, Морозу та ін. Особливе значення в обрядах мали гарячий перший млинець і млинець, спечений останнім, а у ворожіннях — солоний.
Млинці вважалися символом Сонця, а їх виготовлення і колективне поїдання на Масницю означало перемогу дня над ніччю, світла над пітьмою. У поселеннях IX—X ст. знайдено круглі глиняні сковорідки з зубчиками по краях і накресленим ще по сирій глині хрестом — знаком Сонця. Імовірно, вони слугували для випікання масляничних млинців. Така невеличка сковорідка (діаметром
Валерій Войтович. Українська міфологія / Київ: «Либідь»,2005.
