Субота — найтяжчий день для роботи. Уявлялася жінкою, якою опікується бог часу, що відраховує години, дні, роки, — Числобог. Переддень неділі — найкраща пора для моління, а тому в суботу не займалися важливими справами, а йшли до святинь на молитву. «Соботка» у предків мала значення «свободи» (відпочинку) для Матері-Землі. Дозволялося лише гарно поприбирати на обійсті і в хаті («Субота — не робота: помий, помаж та й спати ляж»), можна переодягнутися, покупатися, поспілкуватися з іншими людьми. За повір'ям, молодята, які одружуються і народжені обидва в суботу, не матимуть дітей.

Валерій Войтович. Українська міфологія / Київ: «Либідь», 2005.