June 3rd, 2011

Донецкие и киевские геи открыли собственную церковь

Во дворе дачи на окраине Донецка собралась необычная компания: 5 молодых парней, геев, и священник Роман Зуев, тоже гей. Иногда их бывает больше – до тридцати человек. Они называет себя церковью христиан - ЛГБТ, то есть геев, лесбиянок, транссексуалов и бисексуалов.

В январе они даже зарегистрировались в Минюсте – правда, не как церковь, а как общественная организация «Центр Святого сотника Корнилия».

В поисках духовности украинцы нетрадиционной ориентации нашли единственный возможный выход: построить свою церковь с гей – френдли Богом. Традиционные христианские общины, как и основные мировые религии, не одобряют однополые отношения, не верят во врожденную природу гомосексуальности и часто считают ее «мерзостью перед Господом». Не осуждают геев только буддисты.

Служба в радужных тонах

ЛГБТ – христиане ждут начала службы, сидя на старых кроватях с продавленными пружинами. Импровизированный алтарь уже готов: на перекладине беседки висит радужный флаг, международный символ ЛГБТ – сообщества, стол устелен радужной скатертью, на нем стоят радужные же свечи, а также Библия, иконы и крест. Во многих христианских церквях священники одевают на шею епитрахиль – расшитую крестами ленту, которая нужна для совершения таинств, например причастия. У священника Зуева епитрахиль тоже с радугами.

Служба начинается окуриванием ладаном. Зуев напоминает , что ЛГБТ – церковь появилась из-за того, что в традиционных христианских церквях их дискриминируют и считают, что быть геем – грех. «Однако это искажение», - объясняет священник, добавляя, что в Библии нет ничего против геев.

Читают молитву «Святому Корнилию, угоднику Божьему», которого мужчины обращаются с просьбой принять их молитвы и хранить от искушений. Далее один из прихожан, Валерий, начинает тянуть песню: «зайди на Голгофу, мой брат. Посмотрим как нашей греховности яд». Песню он выучил у баптистов, к которым он себя до недавних пор причислял.

текст полностью

Суд відмовився звільнити біженця Солопова на поруки


Як стало відомо після засідання Шевченківського суду під головуванням судді Малиннікова О.Ф., суд відмовився припинити перебування російського активіста і художника Деніса Солопова у СІЗО. Таке рішення суддя мотивував тим, що суду забракло підстав для звільнення Деніса Солопова на поруки. Його екстрадиційний арешт було подовжено строком ще на два місяці.

Поручителями за Деніса Солопова, що отримав офіційний статус біженця УВКБ ООН, виступили відомі українські правозахисники Євген Захаров і Міхайло Камінев. Громадська організація, що займається захистом прав біженців і вимагає від влади утримання міжнародних норм і угод, прийнятих Україною, ГО Центр «Соціальна Дія», також виступила поручителем за Деніса.

Засідання суду було призначено на 11 ранку 31 травня, але розпочалося воно лише о п’ятій вечора. Саме на п’яту 31 травня було також призначено прес-конференцію, де мали виступити правозахисники і мали бути оприлюднені результати суду. Весь цей час правозахисники та батько Деніса Солопова провели очікуючи, коли суддя Малинніков О.Ф. зможе їх вислухати. Вислухавши аргументи сторін, суддя пішов до нарадчої кімнати, де він провів більше години. Таким чином прес-конференція завершилася значно раніше кінця судового засідання, і результати суду не було оголошено журналістам. Лише біля восьмої вечора суддя заявив про рішення суду, згідно якому підстави для звільнення Деніса Солопова на поруки «є недостатніми» і він має залишитися у СІЗО ще на два місяці. На жаль суд не пояснив, що саме вважалося би достатніми підставами та чому утримання біженця під вартою не є порушенням прав людини.

Прес-конференція без участі учасників судового процесу проходила під час суду в галереї «Ра», де 27 числа відкрилася виставка солідарності українських митців із Денісом: мистецький проект «Мобілізація».  В рамках «Мобілізації» представлені роботи Деніса Солопова, Давіда Чічкана, Нікіти Кадана, Алевтини Кахідзе, Євгенїя Бєлорусець, Анни Звягінцевої та інших. «Мобілізація» своєрідний мистецький дебют для Деніса Солопова, адже його робота виставляється у перше.

Прес-конференція відкрилася префомансом Алевтини Кахідзе. Було оприлюднене відео звернення Деніса Солопова, яке він записав напередодні арешту, воно розпочиналося зі слів Деніса: «якщо ви дивитесь це відео, то я ув’язнений». 

Через запізнення із розглядом справи у суді, ані батько Деніса Солопова, ані правозахисники не змогли взяти участь у прес конференції.  Рішення суду стало відомо вже після закінчення заходу.

Додатково:

Деніс Солопов – один з учасників акції проти вирубки лісу і свавілля місцевої влади, що пройшла 28 липня 2010 біля Хімкінської міської адміністрації в Московській області. Солопов приїхав в Україні у пошуках притулку від переслідувань російської влади. Він звернувся за допомогою до Представництва Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) в Україну, яке, вивчивши обставини справи Деніса, визнало його біженцем у рамках свого мандату.

Проте 2 березня 2011 р. Деніса Солопова затримали співробітники Солом’янського РУ ГУМВС у м. Києві. 4 березня Солом’янський районний суд, проігнорувавши аргументи захисту, у тому числі і документальне підтвердження того факту, що УВКБ ООН визнало Деніса біженцем, санкціонував тимчасовий арешт Солопова на 40 діб з метою забезпечення його екстрадиції до Російської Федерації. Пізніше тимчасовий арешт було замінено на єкстрадиційний арешт, який згідно до українського законодавства може тривати до 18 місяців.

Якщо ця екстрадиція відбудеться, Деніс Солопов повторить страшну долю двох інших «хімкинських заручників» - Олексія Захарова і Максима Солопова, процес над якими наразі триває в Росії.

27 травня, у п’ятницю, о 19:00 в галереї РА відбулося відкриття виставки “Мобілізація”. Проект “Мобілізація” - це художнє дослідження, що проводиться в умовах надзвичайної ситуації, що має проявити активістський і політичний потенціал мистецтва. На підготовку до виставки у художників було лише кілька днів, за які вони мали створити свої висловлювання на підтримку активіста Деніса Солопова, який також є митцем. Такі короткі терміни для підготовки виставки зумовлені судом над активістом та загрозою його депортації в Росію, що може відбутися вже на початку червня. Більше того, виставка буде концептуально поділена у часі на дві стадії: частина робіт буде представлена до, а частина - після власне судового засідання.

Проект «Мобілізація» провокує питання про соціальне поле мистецтва і його політичні змісти. Він є заявою проти переслідувань Деніса Солопова і вимогою його негайного звільнення, згідно до міжнародних зобов’язань, які підписала Україна.

Мобілізація – це миттєва реакція, швидкісна (взаємо)дія, моментальна відповідь. Проект «Мобілізація» - художнє дослідження, що проводиться в умовах надзвичайної ситуації, що має проявити активістський і політичний потенціал мистецтва. На підготовку до виставки у художників було лише кілька днів, за які вони мали створити свої висловлювання на підтримку активіста Деніса Солопова, який також є митцем. Такі короткі терміни для підготовки виставки зумовлені судом над активістом та загрозою його екстрадиції в Росію, що може відбутися вже на початку червня. Більше того, виставка буде концептуально поділена у часі на дві стадії: частина робіт буде представлена до, а частина – після власне судового засідання. Таким чином, реакція і рефлексія ідуть у проекті поруч, неухильно стежачи за перебігом судового процесу і постійно ставлячи «незручні» питання.

Деніс Солопов, російський активіст і правозахисник, що приїхав в Україну шукаючи притулку від переслідувань владою у Російській Федерації. Попри те, що Деніса було визнано біженцем УВКБ ООН в Україні, його було протиправно заарештовано біля дверей Міграційної служби. Місце, куди біженці звертаються у пошуках захисту, перетворилося у місце переслідувань із подальшим позбавленням волі.


(no subject)

Была сегодня на тренинге в Демальянсе. Несколько устала, но всегда приятно узнать - нет, не со всеми жителями Луганска я еще знакома. Хорошо.