October 25th, 2011

Че

Московський патріархат хоче змінити Конституцію

УПЦ МП хоче запровадити у школах православну освіту і відкрити у Києві університет.

Про це заявив голова синодального інформаційно-просвітницького відділу УПЦ МП Георгій Коваленко, повідомляє Радіо Свобода.

За його словами, московський патріархат ініціює запровадження православних освітніх проектів у загальноосвітніх навчальних закладах України та заснування у Києві Українського православного університету імені Святого Володимира.

З цією метою УПЦ МП ініціює зміни до Конституції України та Закону України "Про освіту", а також хоче внести поправки до закону "Про свободу совісті та релігійні організації" та низки інших законодавчих актів, "пов’язаних з життям релігійних організацій і громад".

За словами Георгія Коваленка, "Конституція України дає можливість вільно сповідувати свою віру, розповсюджувати про неї знання".

Проте, наголосив він, церква досі не має можливості засновувати учбові заклади.

На думку Георгія Коваленка, розмежування церкви з державою та школами, записане у Конституції, тлумачиться неправильно.
"Ми намагаємося не змінити Конституцію, а привернути увагу. Частина про відокремлення школи від держави до сих пір розуміється в радянсько-атеїстичному сенсі, коли це повна заборона церкві мати власні вузи, школи, повноцінно співпрацювати з державою над вихованням і освітою людини", – зазначив Георгій Коваленко.
Rose

В луганском "кульке" заговорят по-французски

С 23 по 28 октября колледж Луганского государственного института культуры и искусств встречает французскую делегацию из города Рош-ля-Мольер.

В составе делегации: мэр города Шанос Кюрсо Серж Блаш, заместитель мэра города Рош-ля-Мольер Серж Фернандез, директор музыкального центра г. Рош-ля-Мольер Эрве Фреснон, преподаватель Одре Гайтон (фортепиано) и ученики Майлис Гриот (саксофон), Лиза Джуара (скрипка), Корантен Фреснон (флейта).
25 октября французская делегация выступила с концертом в колледже Луганского государственного института культуры и искусств и в техникуме транспортного строительства, 27 октября в 15.00 выступит в музыкальной школе эстетичного воспитания № 6 г. Луганска.

Колледж ЛГИКИ подготовил для французской делегации интересную программу по обмену педагогическим и творческим опытом. Гости имеют возможность пообщаться с ведущими преподавателями колледжа и института, принять участие в общих репетициях духового и камерного оркестров, посетить коллег из эстрадного отделения и принять участие в джем-сэйшене.

Также они посетят концерт Творческого центра «Красная площадь, 7» и побывают в музее Казацкой культуры г. Станично-Луганское. Большое удовольствие французским гостям приносит экскурсия по городу и общение со студентами колледжа и института, которые изучают французский язык.

Творческий визит французской делегации в Луганск посвящен пятнадцатилетию породнения наших городов. Эти отношения были инициированы французской ассоциацией породнения «Друзья Луганска», главой которой является Серж Фернандез (Рош-ля-Мольер), а сопредседателем Дмитрий Соломеник (Луганск), переводчик, благодаря которому уже пятнадцать лет длится общение между делегациями.

Демократія рабів

Оригинал взят у jesfor</lj> в Демократія рабів
У мене є кілька знайомих, які працюють в різних банках на рядових посадах. У більшості з них - типова ситуація: о 8.30 вони приходять на роботу, не раніше 19.00 - йдуть додому, мають один вихідний на тиждень і заробітну плату у розмірі 2,5-3 тис. грн. Всі працівники мають вищу освіту за престижними економічними спеціальностями. Одна моя знайома в такому режимі працює вже шість років касиром у банку. Спочатку вона думала, що на цій роботі вона не затримається більше двох років, поки не виплатить кредит, узятий в цьому ж банку. Потім - поки не знайде собі кращої роботи. А потім вона прийшла до висновку, що її сьогоднішня робота не така вже й погана - не гірша, ніж у інших.

Їй вистачає грошей хіба що на те, щоб удвох з подругою знімати кімнату в двокімнатній квартирі, скромно харчуватися і скромно вдягатися. У неї, як один день, минуло вже шість років життя. Вона це розуміє, проте щиро вірить, що вона має право вибору. Вона вірить, що коли захоче, завжди зможе кинути цю роботу - і перейти на іншу. Але не кидає, бо обирати можна тільки з абсолютно аналогічних варіантів.

Якщо узагальнити, то в схожій ситуації живе більшість наших громадян. Фактичний сенс існування у них - за харч, одяг і стерпне житло віддавати головну цінність свого життя, свій час. Джерело
Загалом, я підтримую ці слова. Саме з цих міркувань під час останнього пошуку роботи я розглядав працевлаштування в банку лише як останній варіант (врешті, вони самі відморозилися і після 2-х співбесід навіть не передзвонили).  Мешканці провінції чомусь заздрять "столичним" людям, мовляв ті багато заробляють. Насправді, заробляють вони, як зазначено в статті, виключно на своє більш менш адекватне існування (лише на оренду житла йде 30-40% з/п). І не більше. Ні про який розвиток, подорож всесвітом, професійне зростання, опанування нових навичок і поряд не стояло. 

Напевно, саме це і є трагедією сучасного українця: в країні немає інструментів та механізмів для розвитку та використання людського потенціалу. В цій ситуації лише один вихід - будувати альтернативні інституції та сфери, де реалізовувати себе. Або... тікати з карїни (що робить левова частка співгромадян).