?

Log in

No account? Create an account

September 2022

S M T W T F S
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930 

Tags

Powered by LiveJournal.com

Колись святитель Феофан Затворник з обуренням виголосив проповідь якраз в дні нового року. Він звертався до тих, хто Новий рік зустрічає у ресторанах, шинках і так далі. І він казав: «Ось ви, замість того, щоб молитвою до Бога освятити початок новоліття, крутитеся з вашими склянками і один одного вітаєте "з Новим роком, з новим щастям". З новим роком – це ще має зміст, - можна так сказати, а от хто вам, - говорив святитель Феофан, - може пообіцяти, що у вас буде якесь "нове щастя"? І звідки воно може бути у вас? Щастя – є радість душі людської, і тільки від Бога вона може прийти. А ваші ці вигуки – говорив святитель Феофан, - просто блазнівські вигуки, які нічого не варті, як і ваші побажання один одному».

З Новим роком, з новим щастям! До кожного з нас щастя це звернене по-своєму, особисто. Але сама віра в те, що воно може бути, що його можна чекати, на нього сподіватися – це віра спільна. Коли ж буває по-справжньому щасливою людина?

Тепер, після століть досвіду, після всього того, що дізналися ми про людину, вже не можна щастя це ототожнювати з чимось одним, зовнішнім (грошима, здоров’ям, успіхом), про що ми знаємо. Все це, зрештою, не тотожне із завжди таємничим, завжди невловимим поняттям – щастя, все це менше від нього.

Comments