capricios (capricios) wrote,
capricios
capricios

Сергій Жадан – “Я помру від застуди”

Я помру від застуди. Наш лазарет

перебазують кудись на південь.

I фронт котитиметься вперед,

і саме почнеться квітень.


І розсипатиметься пустота

між свіжого шрифту воєнних звісток,

мов цукор, спакований на свята

руками київських гімназисток.


У флягах чорнітиме домашнє вино,

і тільки сестра із темного мороку

подивиться холодно за вікно,


знайшовши під подушкою рештки морфію.

І повернувшися їй услід,

я скажу: «Знаєш, сестричко,

все одно нікому крім нас не болить

від наших з тобою шкідливих звичок.


Бо все, сестричко, що є між нас,

і чого між нами, сестричко, немає,

не має імен і не має назв,

взагалі нічого не має.


Просто збиваючись у цьому диму,

серце, з яким я живу роками,

не зупинилось лише тому,

що по ньому били весь час кулаками».

ЕЩЕ
Tags: Жадан, Литература, стихи
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments